Джерело: Facebook | Автор: Богдана Матіяш
Протягом останнього десятиліття українська соціолінгвістика активно вивчає мовну ситуацію у державі, акцентуючи увагу на проблемах білінгвізму, суржику та питанні мовної політики. Ці акценти, безумовно, необхідні, адже незважаючи на конституційну державність української мови, вона залишається другорядною (порівняно з російською мовою) для значної частини населення України. Таке упослідження української мови є результатом її утисків за радянських часів, численних спекуляцій мовним питанням, що відбуваються на державному рівні у наші дні, а також низьким рівнем мовної стійкості громадян України, котрі вважають себе представниками української нації. Ці та інші чинники провокують кардинальні зміни у свідомості мовців, формуючи певні стереотипні кліше щодо вибору мови спілкування, її престижу, можливості її повноцінного функціонування та потреби послуговування тою чи іншою мовою.
Протягом останнього десятиліття українська соціолінгвістика активно вивчає мовну ситуацію у державі, акцентуючи увагу на проблемах білінгвізму, суржику та питанні мовної політики. Ці акценти, безумовно, необхідні, адже незважаючи на конституційну державність української мови, вона залишається другорядною (порівняно з російською мовою) для значної частини населення України. Таке упослідження української мови є результатом її утисків за радянських часів, численних спекуляцій мовним питанням, що відбуваються на державному рівні у наші дні, а також низьким рівнем мовної стійкості громадян України, котрі вважають себе представниками української нації. Ці та інші чинники провокують кардинальні зміни у свідомості мовців, формуючи певні стереотипні кліше щодо вибору мови спілкування, її престижу, можливості її повноцінного функціонування та потреби послуговування тою чи іншою мовою.